Симон Петлюра та "єврейське питання"

Звернення Петлюри до українців: «Антисеміт — паршива вівця. Женіть його!»

«Єврейське населення, що, як і всі трудящі, заробляє кусок хліба своєю працею, також — як і ви, селяни — жде не діждеться визволення від комуністів-грабіжників...» Що характерно: в документі немає жодного слова «жид».

Вбивство Симона Петлюри 25 травня 1926 року було представлено засобами масової інформації як акт справедливої помсти за масові вбивства євреїв в Україні. В результаті кілер ЧК Самуель Шварцбард не лише швидко вийшов на волю в ореолі героя-месника, але й надовго закріпив за Петлюрою та українським рухом тавро антисемітизму.

Ця історія настільки сподобалася чекістам, що випробувані тоді прийоми дискредитації і пришивання антисемітського ярлика стали одним із головних методів у боротьбі з українським національним рухом.

Документи, які могли спростувати цей стереотип пильно приховувалася у їхніх архівах. В розділі «Джерела» ІП представляє один із доказів спростування міфу про Петлюру-антисеміта — звернення «До населення України» за підписом головного отамана військ Української Народної республіки.

«...Єврейське населення — дрібні торговці, ремісники та робітники — що, як і всі трудящі, заробляє кусок хліба своєю працею, також скривджене і пограбоване більшовицькими порядками. Крам з крамниць торгівців, струмент і варстати у ремісників відбирається для комуни.

Хіба це не розорення для єврейського населення? Хіба ж, загибаючи з голоду, пограбоване єврейське населення може радіти грабіжникам-більшовикам? Ні. Єврейське населення, так як і ви, селяни, жде не діждеться визволення від комуністів-грабіжників...»

«...Тяжко мені чути цю більшовицьку брехню про вас, брати-селяни, і коли б серед вас завелась яка паршива вівця, яка плямує усіх вас ганебними бандитськими вчинками, мусите викинути її з ваших рядів негайно...»

Джерело: ГДА СБУ. — Спр. 74760. — Т. 10. — Арк. 5.

Володимир В’ятрович — історик, директор галузевого архіву СБУ (2008—2010), старший запрошений дослідник Українського наукового інституту Гарвардського університету

Джерело: Історична правда

Додано 26.05.2011