Цікаве звернення

До українця!

26.05.2011 | 18:21

В умовах, коли існує реальна загроза подальшому існуванню українського народу і влада є не органічною та гармонійною його частиною, а далеким, часто – ворожим наростом, що дістався в спадщину від іншої епохи, залишається єдина реальна можливість порятунку – самоорганізація нації. Згуртування людей, близьких по крові і мисленню, у важкі моменти історії – явище природне й у деякому сенсі стихійне, однак воно здійснюється з волі конкретних людей – чесних, порядних, розсудливих і таких, що усвідомлють необхідність об'єднання і спільної діяльності заради порятунку своєї нації.

Важливо також зрозуміти, що патріотизм і Українська Національна Ідея не мають нічого спільного з так званим “державним патріотизмом”, що в дійсності є прагненням антинаціональної бюрократії спрямувати природні прагнення людей на збереження зручного для правлячого клану порядку. Щирий націоналізм і патріотизм – це бажання дати українським людям – як усій нації загалом, так і кожному індивідові зокрема – право бути повноправними господарями своєї землі, своєї країни, своєї долі.

Зараз перед багатьма українцями постає питання: “Що робити?” Причому не взагалі, не в глобальному або загальнонародному масштабі, а конкретно, у повсякденному житті. Природно, кожному з нас поодинці не під силу змінити сформований порядок речей, однак якщо всі ми, українці, у своєму щоденному житті та діяльності будемо керуватися визначеними засадами і правилами, якщо будемо прагнути до єдиної мети, ситуація дуже швидко зміниться.

Українцю, пам'ятай – від Твоїх вчинків чи бездіяльності залежить майбутнє Твоїх дітей і внуків, майбутнє Твого Роду. Результати Твоїх сьогоднішніх справ – СПАДЩИНА Твоїх НАЩАДКІВ !

Дорогий земляче та співвітчизнику! Ми пропонуємо Тобі досить прості правила, рекомендації та поради. Їхнє виконання не потребує якихось надлюдських зусиль, але лише ясного розуму, роботи думки і доброї волі. Вони допоможуть і Тобі самому досягнути життєвих висот, і всій нашій Українській Нації відстояти своє право на майбутнє.

I

Чого робити не слід



Нам усім потрібно виходити з того, що в нашого народу вкрай обмежені ресурси і катастрофічно мало часу. Тому неприпустимо робити помилки і марнувати наші убогі можливості і ресурси даремно. Звідси наші наполегливі застереження, чого категорично робити не можна.

1. Навіть якщо Ти почуваєш гнів і нездоланне бажання боротися за Українську Націю, в жодному випадку не вступай ні в які екзотичні екстремістські партії. Запам’ятай, що на 8/10 вони створені на гроші наших недоброзичливців для виявлення й обліку потенційно небезпечних українців. Їм дозволено функціонувати лише доти, доки вони не становлять серйозної небезпеки для режиму. Відрізнити ці партії й організації нескладно. У переліку декларованих ними цілей і задач Ти знайдеш разом з дійсно близькими Тобі національними вимогами позиції, що віддають мракобіссям, екзотикою й екстремізмом: наприклад, самодержавна монархія, тотальне неосектантство, ортодоксальне християнство, поголовне убивство євреїв, відновлення радянського ладу, омивання чобіт у теплих чи північних морях і т.д. Відстоювання таких позицій зовсім не є необхідністю для нормального існування нації, а найчастіше і суперечить національним інтересам. У цих партіях зосереджуються в основному малопридатні до будь-якої державної діяльності, малоосвічені, але хворобливо честолюбні люди, найчастіше вигнанці з інших більш-менш респектабельних політичних структур. Єдині досягнення таких утворень – це крикливі акції, здатні лише злегка полякати деякі категорії обивателів і які дають чудовий привід будь-яким опонентам таврувати українців як знавіснілих фашистів, вузьколобих расистів і т.п.

Участь у таких угрупованнях тільки відбере в Тебе час і сили, але не принесе в остаточному підсумку Тобі задоволення від результатів. Що ж стосується інших, більш помірних партій, то членство в них виправдано тільки в тій мірі, у якій це допомагає вирішувати конкретні проблеми виживання в нинішніх умовах.

2. Безглуздим для чесної людини в наш час є й участь у будь-яких виборах – чи як кандидата, чи то як виборця. Практика показує, що до влади всіма правдами-неправдами в остаточному підсумку приходять в основному негідники. Будь-які потрібні їм підсумки виборів будуть підтасовані, їм необхідна лише явка виборців. Чи потрібно Тобі брати участь у цьому дійстві? У той же час прагнення бути членом виборчої комісії, брати участь у підрахунку голосів треба вважати виправданим.

3. Не має сенсу брати участь у будь-яких соціологічних опитуваннях чи телевізійних програмах, створених для того, щоб безсовісна інтелектуальна челядь могла отримувати свіжу об'єктивну поточну інформацію про суспільство. Це робиться винятково з метою більш успішного маніпулювання людьми, більш прибуткової експлуатації людських устремлінь, або з метою одержання "аргументів", що нібито підтверджують їхні брехливі рейтинги, прогнози для ділків від політики. Твій голос тут навряд чи буде почутий. Але якщо така можливість висловитися у ворожих ЗМІ Тобі випаде, використовуй словосполучення "так звана українська влада", щоб підкреслити її сторонність і антагонізм до Української Нації.

Не витрачай зусилля на переконання людей, споконвічно незацікавлених у розумінні нашого народу – осіб інших національностей або тих українців, які у силу свого обмеженого інтелекту і психологічного стану не здатні стати побратимами. Краще знайди такі місце і середовище, де Твої слова матимуть вплив.



4. Не розраховуй на допомогу священиків. Нинішній клир в основному складається з комерсантів від релігії. Їм немає справи до українців. Це стосується і тієї частини віруючих людей, для яких ортодоксальне християнство в його офіціозному варіанті є самодостатнім, і котрі стараннями того ж клиру відійшли від реальних справ. Бог же допомагає тим, хто допомагає собі сам. Справді релігійні та моральні люди гармонізують свою віру і вчинки не з заявами чи вказівками начальників від Церкви, а з власною совістю та гідністю.

5. Не давай залякувати себе та інших українців усілякими химерами начебто всемогутнього світового масонства. Схожі плітки та версії подій свідомо поширюються нашими недоброзичливцями, щоб паралізувати нашу волю до перемоги. Усі наші вороги не менше за нас обтяжені страхами, небезпеками, хворобами. Не менш за нас вразливі, якщо братися за це вміло.

6. Не заглиблюйся в жодні “-ізми”. Усі вони відволікають нас, українців, від вирішення наших національних завдань. Коли лідери всіляких політичних угруповань – від ліберальних до комуністичних – використовують псевдопатріотичну риторику, знай – у такий спосіб вони хочуть продати свій безглуздий, залежаний ідеологічний товар, як навантаження до псевдопатріотизму. Це наші недруги. Не намагайся розв'язувати питань партійно-політичного устрою, перестрибнувши через головну проблему – проблему національності влади. На нашій землі найважливіше, щоб влада була в українців і щоб у їхніх руках була основна власність країни та її природні багатства. Все інше ми будемо вирішувати потім.

7. Не виявляй жодної поваги до будь-яких вельмож, чиновників, “загальновизнаних авторитетів”, яким рекламу робить вся ця теле-, радіо-, газетно-журнальна обслуга пануючих. Живи своїм розумом і своїм почуттям. І звичайно ж, не дотримуйся жодних рекомендацій та закликів незліченних “вождів” і “благодійників України”. Посеред тих, хто допущений до провідних ЗМІ, щирих прихильників українців немає. У нашому житті, на жаль, діє просте правило: чим вищі ранґ і посада, тим небезпечніша, тим руйнівніша ця персона є для українського суспільства. Усі вони – частина сформованої системи, державної машини, далекої і ворожої для нашої нації .

8. Не звертай уваги на всілякі злостивості недоброзичливців українського народу, на їхні міркування про те, що, мовляв, ми якісь не такі, грубі, неосвічені, нецивілізовані. Звичайно ж, у нашому народі, як і у всякому іншому, вистачає індивідів, що не становлять предмету гордості. Однак не варто переносити як негативні, так і лише позитивні якості на весь народ. Є гідні представники нації, є й негідники. Спроби ж представити образ усієї нації або в чорних, або в білих тонах ні до чого позитивного не приведуть. З одного боку, розмови про винятково позитивні якості усього українського народу заводять у глухий кут і дають привід нашим недоброзичливцям викривати таких “захисників” народу в неправді. З іншого боку, виняткове паплюження українців має за мету сформувати в української людини комплекс меншовартості, виховати почуття незручності і навіть сорому за свій народ і тим самим перешкодити згуртуванню Української Нації. З аморфним, позбавленим національної гідності та самосвідомості населенням легше впоратися всім тим, хто ставить своєю метою винятково особисте збагачення, хто бачить себе таким собі “царком” на території, заселеній дикими тубільцями чи тупими гоями. Тому сприймай свій народ об'єктивно і не піддавайся навіюванню. Не приймай на себе гріхи негідних представників нації. Знай, звичайного українця в більшості країн сприймають нормально, хоча ставлення до корумпованої і злодійкуватої влади, що має “ділові” стосунки з мафією, може бути різко ворожим.

9. Ніколи не висловлюйся однаково негативно про всіх чужинців чи культуру інших народів без розбору. Людина, що це робить постійно, зазвичай є або недалекою, або свідомим провокатором. Запам’ятай, серед представників інших народів є різні люди: і розумні, і талановиті, і по-своєму пристойні. Питання полягає не в тих чи інших національних рисах, а в тім, що, будь вони хоч найгеніальнішими, першочергово усі права на самореалізацію на нашій рідній землі маємо ми, українці. Пам'ятай, чужинець, який відмовляється відкрито визнати пріоритет українців, як базового і головного національного суб'єкту України, буде завжди прагнути реалізувати інтереси власного народу і отримати права чи привілеї за рахунок можливостей і прав українців.

10. Не слід боятися ніяких офіційних начальників нинішнього режиму, тим більше схилятися перед ними і догоджати. Чиновник – це усього лише службовець, зобов'язаний виконувати належні функції. Правда, нинішня система налаштована таким чином, що відбирає для себе лише непридатний, низькоморальний людський матеріал, з винятково корисливою мотивацією. Вимушене ж виконання їхніх розпоряджень варто здійснювати з максимальним врахуванням національних інтересів українців.

11. Коли Ти звертаєшся в міліцію, у прокуратуру, у суди зі скаргами, не сподівайся, що Тебе захистять. Знай, ці структури налаштовані таким чином, щоб придушувати і пригнічувати. Функція захисту української людини не є для цієї системи визначальною в принципі. Вказані структури, як були, так і залишились спочатку репресивно-каральними підрозділами режиму і лише потім, при необхідності та для статистики – правоохоронними органами. Вчися в життєвій практиці захищати свої інтереси винятково самостійно, спираючись на допомогу рідних і перевірених близьких людей.

12. Якщо Ти звертаєшся до букви закону, ЗАПАМ’ЯТАЙ, що правова база нинішньої держави зловмисно створювалася і продовжує формуватися насамперед для забезпечення вузькокланових інтересів, а також для виправдання прагнень чужинців першочергово брати участь в одержанні і розподілі українських національних багатств. Законодавчі акти часто суперечать одне одному для того, щоб можновладцям було простіше маніпулювати людьми. А тому жодні заборони, введені нинішніми законами, не сприймай, як підставу для своїх вчинків. Твоя діяльність в правовому полі повинна будуватися, ґрунтуючись винятково на українських національних інтересах, а також і на своїх власних, якщо вони не суперечать національним. Що ж стосується розуміння злочинного, то з нашої позиції небезпечним і злочинним є насамперед те, що завдає шкоди українцям, руйнує організм Української Нації.

13. У своїй економічній діяльності виходь лише з особистих інтересів української людини, усвідомлення достатності й ефективності. Враховуй також і те, що будь-які Твої інвестиції будуть ґарантовано розграбовані різноманітними хижаками нинішнього режиму, поки цю систему ми не змінимо. Завжди зважай на те, що зараз Твої зусилля щодо розвитку економіки лише збагачують та зміцнюють позиції столичних і регіональних правителів при владі. На Твої гроші вони лише продовжать своє паразитування і руйнівну роботу в Україні. При сплаті податків, вимушено виконуючи цю повинність, мінімізуй її. В той же час намагайся не вступати у формальний конфлікт з законом, але зважай, що зараз Ти наповнюєш скарбницю чужих та ворожих Тобі держав і народів.

14. Не треба піддаватися нав'язаній з екранів гонці споживання, навіть якщо в Тебе є такі можливості. Вільні ресурси краще спрямуй на придбання засобів власного захисту і виживання, на навчання та облаштування життя своїх дітей. Намагайся не споживати алкоголь, тютюн і іншу гидоту. Запам’ятай, що цим Ти себе узалежнюєш, а до того ж і підтримуєш на свої гроші всю найотруйнішу гидоту суспільства.

15. Не сподівайся, що Тобі вдасться присоромити негідника. Зрозумій, що совість у нього відсутня від природи. Закликати ж його не красти і не шкодити – все одно, що переконувати тарганів і пацюків не гасати по наших кухнях.



16. Не шукай вождів-рятівників від наших напастей. Це безвихідь. Вождів легко знищити, ще легше підкупити. Коли кожен з нас стане ідейним, вправним і досвідченим воїном, провідників ми знайдемо з поміж себе в достатній кількості. Не сподівайся на негайні результати. Труднощі, викликані посталими перед нами проблеми, передбачають складну, обмірковану, добре орґанізовану роботу із залученням усіх доступних знань, засобів, соціальних та інших технологій.

II

З чого починати

Запам’ятай, що сформований порядок речей існує доти, поки ми погоджуємося з ним. Влада править лише до того моменту, допоки підвладні визнають її. Від нас самих залежить, яким буде наше життя, яким буде суспільство в Україні. Відродження України і українського народу варто починати не із створення якихось нових державних органів або політичних партій, а з відновлення природної поведінки українця, не обтяженого надуманими комплексами, заборонами і мітами минулого. Тому кожен із нас повинен почати із себе і свого найближчого оточення.

1. На першому місці став сімейні цінності, адже родина – основа Твого Роду і Твого побуту. Усі наявні особисті можливості і ресурси спрямовуй на здоров'я, навчання, розвиток своїх дітей. Вільний особистий час приділяй спілкуванню з дітьми: частіше бувай з ними на природі, води їх на концерти, на спектаклі й обов'язково розмовляй з ними, винаходь власні казки, розвивай у дітей навички самостійного виживання в природних і штучних аґресивних міських умовах. Формуй у них почуття національної гідності, самоповаги і обов'язково – взаємоповаги між українцями. Прищеплюй їм звичку аналізувати навколишній світ, події, факти, інші речі політичного, правового, релігійного, комерційного чи побутового характеру і вирізняти справжні, а не декларовані наміри організаторів та реалізаторів подій чи процесів, сприймати їх з точки зору здорового глузду, з позицій національної і особистої вигоди українця. ПАМ'ЯТАЙ, що Ти і Твоя родина зможе щасливо жити і впевнено дивитися в майбутнє, якщо кожен із нас буде вносити свою дещицю в національну справу, якщо ми будемо мати СВОЮ владу у СВОЇЙ державі, захищати і розвивати Свою Національну Ідею.

2. Спробуй зібрати і систематизувати всі знання про родину, про власний родовід. Склади літопис родини з доступних джерел і документів. Залучи обов'язково до цього дітей. Збирай і зберігай усі наявні реліквії родини, Роду. Якщо в Твоєму родоводі є неукраїнці, не бентежся. Це означає, що хтось із Твоїх предків прийшов і влився в Український Народ. Головне, що в Тобі домінують український дух та українська кров. Головне, що Ти сам відчуваєш себе українцем і ніким іншим. Якщо Твої недоброзичливці будуть наполегливо нагадувати Тобі, що у Твоєму родоводі, приміром, є росіянин, поляк або навіть негр, задай собі запитання: чи вважатимуть Тебе абсолютно своїм в Росії, в Польщі чи в Африці? Звичайно ж, ні. Отже, ні на мить не сумнівайся: Ти – українець. І будь твердий, якщо Ти щиро заявив про це. У той же час, коли хтось напрошується Тобі в побратими і має явні неукраїнські корені, але заявляє про те, що він українець, Ти вправі сумніватися в його щирості і виявляти пильність.

3. Вчися вирішувати життєві проблеми, об'єднавшись з друзями, побратимами і родичами. Це вкрай необхідно для успішного збудування Твоєї власної кар'єри і кар'єри Твоїх дітей. Зводь, пов'язуй знайомих Тобі людей між собою, особливо коли вони мають спільні інтереси, щоб полегшити їм вирішення проблем чи організацію загальної справи. Надзвичайно важливо надавати підтримку талановитим, обдарованим підліткам, представникам нових поколінь. Навіть найменша справа – організація гуртка, клубу, майстерні, спільне читання книг, спів, вивчення історії міста, регулярні збори сусідів, тощо – сприяє об'єднанню українського люду, встановленню міцних зв'язків у суспільстві і, як наслідок, відродженню Національної Самосвідомості.

4. У своїй професійній діяльності та у повсякденному житті намагайся максимально уникати сприяння у кар'єрному рості тих осіб неукраїнського походження, які, маючи українське громадянство, відмовляються чи бояться визнавати пріоритет українців, як головного національного і культурного суб'єкту України і не володіють українською мовою. Намагайся не висловлювати позитивної думки про таких чужинців, коли мова йде про їхні управлінські якості. Нехай ці якості вони виявляють на своїй території, у своєму національному середовищі. Перешкоджай просуванню подібних осіб на виборні посади або одержанню ними дохідних підрядів, привілеїв, чинів і т.д.. Якщо це справді гарна людина, насамперед вона буде гарною для своїх єдинокровців. В іншому випадку це негідник, що вдало імітує турботу про нас. Пам’ятай, на нашій землі повинні керувати українці, і найвигідніші справи повинні належати лише їм. Багатства української землі є нашою власністю. Сміливо заявляй про це скрізь, де це можливо. Не соромся говорити це прилюдно в лице чужинцеві, який прагне зайняти будь-яку посаду або одержати прибутковий промисел. Такий відвертий підхід змусить його поважати українців і бути більш стриманим, навіть якщо він одержить очікуване. Що б Тобі не заперечували, знай ─ на його батьківщині українець нічого не одержав би.

5. Якщо Тобі ставлять за провину те, що Ти не любиш осіб тієї чи іншої національності, не бентежся. Пам’ятай, Ти вільна людина і не зобов'язаний любити тих, кого Тобі наказують. Ти маєш право любити, не любити або навіть зневажати на своїй землі представників інших народів. Ти вправі жадати від них залишити Твою землю, якщо вони Тобі заважають. У той же час чужинці, які проживають в Україні, зобов'язані поважати українців, як засновників держави і як її титульну націю. Так само і українці зобов'язані на чужині поважати господарів тієї землі, на якій перебувають.

III

Практика Твоїх справ

Стан справ у сучасній Україні такий, що, можливо, у дуже швидкому часі клубок економічних, політичних і соціальних проблем, що навис над нашим народом, викличе лавиноподібну катастрофу всієї системи, а державний апарат виявиться неспроможним втримати ситуацію під контролем. У найближчому майбутньому може наступити час жорстоких випробувань та нестатків, і наше головне завдання – добре підготуватися до таких подій, щоб вийти з них з найменшими втратами. До того моменту, коли стара влада, втративши контроль і засоби впливу, фактично перестане нею бути, у суспільстві повинні вже існувати структури, з яких легко можуть бути сформовані первинні органи керування нової національної влади. Створення таких структур – це справа всіх українців, отже і Тебе особисто.

1. Насамперед, якщо Ти вирішив, що щиро хочеш брати участь у національно-визвольному русі, і впевнений у твердості свого вибору, Тобі потрібно здійснити ритуал, що допоможе Тобі усвідомити серйозність Твого кроку і допоможе в майбутньому постійно пам'ятати про обраний Тобою шлях.

Візьми жменю української землі в хустку. Якщо Ти живеш в Україні, візьми там, де вважаєш потрібним, якщо Ти живеш за межами, попроси Тобі надіслати. Вдосвіта встань, візьми в ліву руку хустку з землею, праву руку простягни долонею до сонця і з першими променями нового дня вимов такі слова:

Я в Українській Нації і Українська Нація у мені.

Я міцний її силою, мої помисли і дії звернені до неї.

Присягаюсь завжди пам'ятати про цей кровний зв'язок.

Закликаю небесних заступників у свідки своєї присяги.

Якщо я про неї забуду, нехай назавжди і всюди буду зневаженим.

Долоню правиці, омиту життєдайним ранковим сонячним промінням, притисни до свого серця. Землю з хустки висип знову на землю. Якщо ти за кордоном, зроби це, коли приїдеш в Україну.

Ти можеш вимовити цю урочисту обіцянку разом із найближчими друзями або один. Головне, щоб Ти під час цього ритуалу був щирим. Відтепер Ти лавах національно-визвольних сил. Про день і годину своєї присяги залиш запис, щоб він часто був у Тебе перед очима. У момент Великого Національного Збору Ти зможеш показати цей запис іншим.

2. З кола близьких Тобі людей збери гурток. Дай їм ознайомитися з цим документом. Вам не потрібно реєструватися, оскільки ваша діяльність не передбачає ведення господарської діяльності або участі в псевдовиборах у нинішній системі. Усередині гуртка ви повинні визначити ваші практичні цілі, завдання і сферу діяльності, виходячи з ваших конкретних можливостей, інтересів і проблем. Своє коло побратимів Ти повинен будувати із людей близького Тобі соціального і професійного середовища. У Твоє завдання не входить протиправна діяльність. Відстоювання інтересів українського народу – Твій обов'язок. Якщо Ти працюєш у спецслужбах, правоохоронних чи адміністративних органах, Ти можеш знайти однодумців у своєму середовищі. Поле для вашої діяльності велике. Варто достеменно розібратися, на кого можна розраховувати у вказаних структурах, партійно-політичних утвореннях, а хто непримиренний ворог. Веди записи зі списком одних і других. Поповнюй їх регулярно.

3. Для свого гуртка обери назву. Краще, якщо ця назва не буде обтяжена гучними і претензійними термінами або політичними гаслами. Ідентифікація – це важливий елемент творення, вона обов'язково буде потрібна в майбутньому для зручності контактів.

4. Збирайся зі своїми соратниками не рідше одного разу на місяць і обговорюй поточну політичну обстановку в світлі ставлення до українців, обмеження їхніх прав. Сміливо уявляй себе і своїх друзів на місці політичного або адміністративного керівництва вашого села, кварталу, району, регіону, країни. Вчися писати розпорядження, укази, аж до законодавчих актів. Можливо, настане момент, коли тобі доведеться взяти відповідальність за яку-небудь одиницю української території на себе. Ніщо не виключене. Можливо, крім Тебе і Твоїх соратників, цього зробити буде нікому. Але запам'ятай, не повинно бути ніяких “вождів“ і вождизму. Ти повинен навчитися у своєму середовищі діяти переконанням і йти на компроміс. Не вагаючись, виключай із середовища своїх соратників людей, не здатних до порозуміння і впертих - від таких завжди більше шкоди. Твої побратими НЕ ЗОБОВ'ЯЗАНІ сповідувати одну релігію. У вас спільна мета – відвоювання українцями своєї землі. Справжній українець – спочатку УКРАЇНЕЦЬ, потім усе інше. Проте пам'ятай – віротерпимість в українському середовищі допустима лише стосовно історично-традиційних для України релігій. Сектантство, новомодні "загальносвітові" псевдорелігії, різні форми і прояви юдаїзму – це сили та засоби ворогів Української Нації. Їхні адепти, хоча й з українською кров'ю – це челядь і ресурс чужих, часто – ворожих Тобі країн і народів.

5. Важливо, щоб всередині вашої групи ви допомагали один одному просуватися по службових щаблях, відвойовувати посади в держапараті і обіймати найбільш прибуткові посади у сфері економіки. Ініціюючи створення подібних груп, намагайся не допускати в них людей з іншого соціального середовища. В різних соціальних прошарках велика імовірність виникнення непорозумінь. Не прагни одразу вибудовувати вертикальні зв'язки, а особливо шукати покровителів у столиці. Ти відчуєш, коли настане момент об'єднання у всеукраїнському масштабі. Всі це відчують. Отоді ваш осередок стане цеглинкою національної адміністрації.

6. Уникай будь-якої підтримки нинішніх правителів, не політиканствуй, не оцінюй їх позитивно по окремих вчинках. Якщо їх адміністрації не складаються на всі сто відсотків з наших побратимів, це не наші союзники. Коли чиновник або політик боїться, або відверто не хоче рішуче заявити про національний пріоритет українців на нашій землі – це наш недруг. Політики або чиновники, які не знають української мови і не вміють завжди користуватись нею у професійній чи громадській діяльності, є лінивими або недолугими людьми. Якщо знають, але вперто і свідомо не користуються – це наші вороги. В будь-якому випадку їм не місце на цих посадах.

Стосовно чиновників неукраїнського походження будь-якого рангу, Ти маєш право скрізь, де тільки можна, порушувати питання про те, що це місце зайняте ними без достатніх підстав. Достатньою підставою може вважатися тільки добровільна відмова ВСІХ українців зайняти це місце. Це один із основних принципів, ОБОВ'ЯЗКОВИЙ у більшості країн світу. Як би Тобі не заперечували, ЗНАЙ – у тому ж таки Ізраїлі на жодній посаді в державних чи адміністративно-управлінських органах немає і не буде жодного українця чи іншого етнічного неєврея.

Всюди, де це можливо, Ти повинен відстоювати невід'ємне право українців на національність, якого нас на вимогу інородців та їх блюдолизів позбавила Верховна Рада своїм антиконституційним, отже – незаконним указом, заборонивши відповідну графу у паспорті. ПАМ’ЯТАЙ, цим указом наші недруги дозволяють нечесним представникам інших національностей ховатись за спиною зденаціоналізованої маси, ефективніше маскувати свої відверто хижацькі та корисливі мотиви. Щира і чесна людина ніколи не буде соромитись і приховувати свого національного походження, оскільки це є зневагою до своїх предків, родичів, зрадою свого народу. Особа, що зневажає своє, не вміє поважати чуже. Усі політиканські розмови про "загальнолюдські цінності", про те, що Україна – це багатонаціональна держава, ворожі українцям. Такими балачками лише прикривають розкрадання багатств нашої землі та інші злочини проти українців. Ти повинен твердо стояти на тому, що Україна – це Українська держава, у якій є вкраплення національних меншин.

7. Ти і Твої побратими можуть підтримати кого-небудь з чиновників і політиків тільки в обмін на серйозні посади в апараті та відкрите визнання пріоритету українців на своїй землі. В іншому випадку сміливо заявляйте про ворожість таких осіб українському народові. Не соромтеся відкрито з ними торгуватися, щоб усі знали про їх відверто шкурні інтереси – незабаром вони всі прибіжать за вашою підтримкою. Але ПАМ’ЯТАЙ, Ти дав обітницю, тому завжди заявляй про свою прихильність національній ідеї і таке співробітництво з нинішнім апаратом розцінюй, як тимчасовий крок.

8. Обговорюючи на зборах і оцінюючи поточні події у вашому селі, кварталі, районі, регіоні або країні, намагайтеся уникати старих схем, кліше, що дісталися в спадщину від попередніх епох. Щоб зрозуміти, від яких стереотипних оцінок варто відразу відмовитися, спробуйте спочатку поставити перед собою питання: чи варто оцінювати конкретні особистості, ті або інші політичні об'єднання, держави і народи, ідеології і суспільно-політичні напрямки як однозначно дружні тільки по окремих їхніх ознаках і діях. Сміливо позбавляйся від стереотипу друзів і союзників українського народу часів радянської епохи. Будь у цьому питанні максималістом. Дружнім і позитивним може бути тільки те, що цілком відповідає українській національній ідеї. Виходь лише з прагматичних інтересів української нації.

9. За підсумками обговорення подій пишіть резолюції. Деякі з них можете відкрито поширювати серед громадськості будь-яким доступним для вас засобом. Якщо Ти вважаєш, що резолюція не повинна поки що бути оприлюднена, відклади її до слушного моменту. Формулювання резолюцій хоча б зовні не повинні суперечити діючому сьогодні законодавству.

10. Не беручи участь у виборах, намагайся входити до складу виборчих комісій. Ти повинен особисто бачити механізми фальсифікацій.

11. Якщо Ти і Твої побратими почуваєте в собі силу боротись з неподобствами, що творяться навколо Вас, не треба боротись з корупцією, розкраданнями узагалі. Зверніть свою увагу на конкретного хабарника і злодія. Про реальні відомі Тобі випадки зловживань і корупції, а особливо про випадки продажу чужинцям промислів, дохідних місць, підрядів, прав чи посад зроби детальний запис у спеціально заведеному для цього журналі з вказівкою дати, приблизних сум, сутності створеного та прізвищ конкретних винних і причетних до цього посадових чи приватних осіб, а також про тих, хто знав про це і не перешкодив. Те саме стосується відомих Тобі випадків шкоди, заподіяної життю чи здоров'ю українців і їх дітей лікарями, виробниками ліків та продуктів харчування, правоохоронцями, причетними до катувань, прокурорами і суддями, замішаними у фабрикуванні чи безпідставному закритті кримінальних справ з матеріальних чи "службових" мотивів, тощо. Збирай свідчення, по можливості – документи чи їх копії, іншу інформацію про лиходійства, злочини відомих Тобі негідників, розкрадачів, убивць-"мажорів", хабарників, їх зв’язкових і подільників, про членів їх родин, друзів, коло їх спілкування та місця їх перебування, про реальну, а не декларовану, їхню власність та їх сімей, нерухомість тут і за кордоном. Пробуй максимально отримати інформацію про їхнє минуле та обставини кар’єрного росту чи підприємницького «успіху». Будь певний, Твої записи знадобляться.

12. Уважно стеж за протистоянням наших ворогів між собою. Ця інформація може знадобитися Тобі і Твоїм побратимам у щоденній діяльності, у відстоюванні своїх інтересів.

13. Розширюй коло своїх знайомств. Це надасть Тобі більше можливостей у Твоїй діяльності і боротьбі, а у відповідальні моменти навіть може зіграти вирішальну роль. Кожна людина, з якою Ти співпрацюєш – це нова інформація, новий ресурс.

14. Будь передбачливим і по змозі підготуй разом із Твоїми друзями план дій на випадок небезпеки для всього нашого народу. Створи запас засобів, необхідних для виживання. Заздалегідь подбай про те, яким чином у вирішальний момент Ти будеш тримати зв'язок із своїми побратимами. Інформацію про злочини негідників зберігай в декількох примірниках в різних місцях. Потрібно вчасно почати випереджаючі дії, і не дати негідникам, що поруч, розв'язати криваву бійню або втекти з усім награбованим.

15. Коли прийде вирішальний для України і українського народу момент, Ти сам відчуєш, що робити. Свої власні дії обов'язково погодь із Твоїми найближчими побратимами. Постарайся разом із ними розробити план дій, але май на увазі, що передбачити всі обставини і деталі все одно не вдасться.

16. Надто не афішуй свій гурток, проте особливо не конспіруйся. Нічого протиправного немає в тому, що Ти бажаєш добра своєму народові. У той же час інформуй про свою діяльність людей, що потенційно можуть стати побратимами або задуматися над тим що відбувається.

Якщо Ти знайшов цей документ в Інтернеті, роздрукуй його і дай почитати своїм друзям. Якщо Тобі дісталася роздруківка, зроби з неї копії і теж роздай своїм друзям.

Дана версія документу не є остаточною. Перелік рекомендацій українській людині буде постійно поповнюватися, в залежності від зміни обстановки в державі.