Фільми, музика та відео

Посилання на фільми, музику та кліпи на тему УПА

"Бандерівці"
Стрічка створена кіностудією товариства "Пам'ять" і присвячена визвольній боротьбі у Західній Україні в 1918-1950 рр. В основі сюжетної лінії лежить правдива історія про одного з районних провідників УПА.

http://www.memoria.com.ua/video/banderivtci.avi

"Війна Мирослава Симчича"
Фільм знятий на замовлення Національної Телекомпанії Україна. У фільмі розповідається про сотню УПА, котра боєм ліквідувала елітний підрозділ НКВД на чолі з генерал майором Міхаїлом Дергачовим.

http://www.memoria.com.ua/video/symchych.avi

Дуже непогана після та відео:

http://www.memoria.com.ua/images/stories/Clip/Clip_Shukhevych.zip

Відеокліп на пісню соліста Львівської Національної опери Романа Ковальчука.

"Машинґвери"
Відеокліп про найжахливішу сторінку визвольної боротьби Української Повстанської Армії, а саме про наслідки діяльності "секретных сотрудиков" чи так званих сексотів. Кліп створений на однойменну пісню Андрія Менцака.

http://www.memoria.com.ua/images/stories/Clip/Clip_Mashingvery.zip

На сайті www.ex.ua в розділі "Наше кіно" є в наявності наступні фільми:

"Нескорений"
"Владика Андрей"
"Атентат - осіннє убивство в Мюнхені"
"Залізна сотня"

а також документальні:

1. "Спогад про УПА", 1993
Про фільм:
Двосерійний документальний фільм, що розповідає про діяльність УПА, війни, що вело НКВС проти УПА. Консультанти: Доктори та кандидати історичних наук: Іван Білас, Юрій Шаповал, Григорій Дем’ян, Михайло Ханас.
Фільм 1. Проводжала мати сина
Фільм 2. Розрита могила
Переклад: український професійний
Тривалість: 00:59:50 + 01:11:33


2. "Степан Бандера. Ціна свободи" (2008)

Про фільм:
Фільм знімався у багатьох країнах світу, в пам’ятних “бандерівських” місцях, зокрема на Стрийщині, звідки походить родина Бандери. До створення картини було залучено українських істориків, зокрема Ярослава Грицака, Ярослава Сватка, Івана Патриляка, закордонних – Тимоті Снайдера, Тараса Гунчака (США), Гжегожа Мотику (Польща), Олександра Гогула (Росія-Німеччина). Використано праці, спогади Степана Бандери, кінофотоматеріали. Своїми міркуваннями про життя і діяльність Степана Бандери у фільмі поділились голова Проводу ОУН Андрій Гайдамаха, президент благодійного фонду “Літопис УПА” Микола Посівнич, син Головнокомандувача УПА Романа Шухевича Юрій Шухевич, рідна сестра провідника Оксана Бандера, його онук Степан Бандера.

Переклад: український (оригінал)
Тривалість: 1:30:00

Якість: TVRip


3."Три любові Степана Бандери" (2008)

Про фільм:
Як прихильники Степана Бандери, так і його вороги забувають, що йому ніщо людське не було чужим. Він не тільки боровся за незалежність України, а ще й звертав увагу на жінок – закохувався, мав сердечні муки і отримував любовні рани. Все це перепліталося з головною метою його життя – прагненням здобути незалежність для України. Чи впливали любовні переживання на політичні змагання – судіть самі з документального фільму журналіста Юрія Луканова. Авторові вдалося відшукати унікальні хроніки із життя Бандери, а також зйомки з його похорону. Зйомки здійснювалися у Мюнхені, Лондоні і в Галичині.

Переклад: український професійний
Тривалість: 00:25:36



4."УПА. Третя сила"

Про фільм:
Жахливі наслідки діяльності Радянської влади на Україні, голодомори, репресії, терор на Східній Україні з 1920р. по 1941р., масові вбивства, катування, четвертування людей в тюрмах НКВД на Західній Україні з 1939р. по 1941р. та не менш миролюбна політика Гітлера, остаточно озлобили людей проти Німецького фашизму і Московського більшовизму.

Переклад: український професійний
Тривалість: 00:48:58

Вирішив створити власний хіт-парад патріотичної пісні. Вийшло десь отаке:

1. Тартак - Лицарський Хрест
2. Кому Вниз - Птаха на ім'я Nachtigall
3. Хорта-Партизанська
4. Мандри - Сьогодні нас Карпати зустрічають
5. Вертеп - Гей гуляє полем
6. Львівські музики - Йшли селом партизани
7. Тартак та А.Підлужний - Не кажучи нікому
8. Тарас Чубай & Cкрябін - Лента за лентою
9. Андрій Менцак (Машингвер) - Машингвери
10. Соколи - Там десь далеко на Волині
11. Хвилю Тримай - Я сьогодні від вас відїзжаю
12. Тінь Сонця - Козача Могила
13. Мандри - Не спи моя рідна земля
14. ВВ - Гімн-славень України
15. Тарас Чубай & Cкрябін - Там під Львівським замком
16. Кому Вниз - Суботів
17.Гайдамаки - Сумний святий вечір
18. Немо - Незнайомий брат

Ще багато пісень Рутенії - Я Крук, На покинутих згарищах, Скоростріл...

Хто щось додасть до списку?

Ще добрий список ось тут:

http://oun-upa.org.ua/audio/

Минулого тижня на чеському громадському телебаченні відбулася прем’єра нового документального фільму «Бандерівці». Над фільмом працювала група чеських фахівців – істориків і публіцистів. Головними його героями є учасники подій Другої світової війни – вояки Української повстанської армії, а також багато свідків – українців, чехів, словаків.

Фільм розкриває широку панораму подій – від перший боїв УПА до рейдів через Словаччину і Чехію й до еміграції окремих формувань на Захід, інформує Радіо Свобода.

В основу фільму чеські автори на чолі з режисером Алешем Коуделою поклали свідчення очевидців боротьби Української повстанської армії за незалежність України.

У споминах розкриваються складні переплетіння людських доль на тлі безперестанних боїв і драматичних стосунків із місцевим населенням в Україні, а потім у Словаччині та Чехії.

«Я не хочу ворогувати ні з євреями, ні з німцями, ні навіть з росіянами. Їх теж там кривдили. Єдиний ворог – ота комуністична система і всі ті, які поневолюють мій народ», – говорить один зі свідків боїв УПА в Галичині.

Для чеського глядача важливо було дізнатись також, що історія Організації українських націоналістів почала писатись саме в Чехії, зауважив один із авторів фільму, публіцист Мілан Сіручек.

«Організація українських націоналістів бере свій початок у Празі, в Чехословаччині. Це були передусім українські офіцери, вояки, які як військовополонені, або, втікаючи від більшовиків, прийшли до нас і в 1919 році заснували тут Українську військову організацію», – зазначив Сіручек.

Чехи відшукали унікальні документальні кадри боїв, життя у криївках чи рейдів вояків УПА, інколи упівці пересувалися по кілька діб поспіль без відпочинку. Усе це у фільмі коментують чеські та українські історики.

Потрібно розібратись і докладно вивчати історичні факти, зазначає режисер фільму Алеш Коудела. «Питання, звичайно, полягає в тому, з якої основи починались події. Адже у 20-х роках сталінська система в Україні запровадила жахливий терор, нам відомо також про мільйони жертв Голодомору 30-х років. Сталін правив терором, він розстріляв майже всю українську інтелігенцію, середнє й вище керівництво своєї армії. А українці завжди воювали за свою незалежність, тому, потрапивши в залежність від більшовиків, вони прагнули самовизначення і своєї незалежності», – наголосив режисер фільму.

Чеський фільм «Бандерівці» торкається драматичних подій, він розповідає про людей, які в боротьбі за волю не раз переступали межу, йшли на крайнощі. Одні загинули в бою, інших сталінських режим розстріляв чи запроторив до ГУЛАГу, комусь пощастило вижити. Та передусім автори кінострічки звертаються до сучасників, які мають знайти для себе відповіді на непрості запитання. Скинувши з пліч тягар витворених комуністичним режимом політичних стереотипів, саме вони повинні визначити для себе, ким були бандерівці – бандитами чи героями України.

Це унікальні кадри з чеського документального фільму «Бандерівці», на яких зафіксовані вояки УПА на чолі з Володимиром Щигельським — «Бурлакою».

Автор — Володимир В’ятрович

Чеський телеканал показав новий фільм «Бандерівці». Залишається вірити, що незабаром бандерівці повернуться рейдом і на українські екрани. Адже в Україні досі про них знають не набагато більше, ніж у Чехії.

5 травня чеський телеканал «CT-2» показав новий фільм «Бандерівці». В центрі сюжету — рейд УПА Чехословаччиною 1947 року.

Вперше у чеському фільмі бандерівці з’явилися восени 1947 році. Кілька місяців перед тим три повстанські сотні отримали наказ здійснити пропагандистський рейд до американської зони окупації Німеччини, аби принести за «залізну завісу» інформацію про визвольну боротьбу українців.

Їх шлях через територію Чехословаччини був дуже важким. Попри те, що вояки УПА постійно намагалися уникати боїв і оголошували, що вони не хочуть воювати із словаками та чехами, їх можливий перехід на Захід міг серйозно скомпрометувати радянську владу. Тому Кремль почав тиснути на поки не цілком контрольоване ним керівництво Чехословацької республіки з вимогою «зупинити бандерівців».

Про УПА говорили всі чехословацькі засоби масової інформації, як вже контрольовані комуністами так і відносно вільні. Перші — про «серйозну загрозу українських фашистських банд» для країни, другі — що влада не повинна ставати на заваді людям, які намагаються перейти в американську зону окупації Німеччини, допоки вони не проявляють ворожості до місцевого населення.

У вересні закінчився найважливіший етап боротьби чехословацької армії проти УПА — в полон захопили легендарного командира «Бурлаку». Цю новину сповіщали газети та оголошення на вітринах магазинів. Для отримання максимального пропагандистського успіху навіть було знято короткий документальний фільм.

За кадром звучали суворі слова диктора про грізного командира бандерівської армії «Бурлаку» і його штаб. А в кадрі глядач бачив групу молодих хлопців, найстаршому (за віком і за рангом) з яких «Бурлаці» було 26 років, та молоду, на вигляд двадцятилітню, дівчину з романтичними псевдонімом «Офелія».

Тож, попри бажання творців фільму полякати глядачів, зокрема вигаданими звірствами затриманих чи есесівським минулим їх командира, він вийшов не дуже переконливим. Справжні бандерівці в ролі бандерівців виявилися не достатньо страшними для комуністичної пропаганди. Натомість ми отримали унікальні кадри, на яких зафіксовані вояки УПА на чолі з Володимиром Щигельським — «Бурлакою», котрому на той момент залишилося жити менше двох років.

Розстріляний у 1949 році в Польщі повстанський командир та його товариші «ожили» в новому чехословацькому фільмі про УПА «Акція Б», відзнятому в 1951 році. В цьому фільмі «бандерівці» були вже такі, «як треба» — користувалися виключно німецькою зброєю, до моменту відходу на захід гордо носили німецьку форму з нашивками СС, постійно пиячили і знущалися над нещасними жителями Чехословаччини. Фільм, на думку комуністів був настільки вдалий, що його використовували для перевиховання повстанців в сибірських таборах.

Та попри успіх фільму «бандерівська» тема не була продовжена в чеському кіно. Комуністична влада вирішила, що найкращим способом боротьби з правдивою інформацією про УПА буде її цілковите замовчування.

Аналогічно ця тема практично зникла з книжкових та газетних видань, незважаючи на те, що антиповстанська операція чехословацької армії була наймасштабнішою в її повоєнній історії. Щойно в 1989 році колишній учасник операції, а на той час міністр закордонних справ Чехословацької республіки Богуш Хньоупек видав книгу «Бандерівці», де подані його особисті спогади і цікаві раніше не друковані документи.

З падінням комуністичних режимів у Східній Європі цікавість до історії УПА відновилася не тільки в Україні чи Польщі, але зачепила Чехію та Словаччину. За останні роки вийшли з друку цілий ряд книг з цієї теми, зокрема дослідження словацького історика Міхала Шмігеля «Бандерівці в Словаччині» чи популярна книга чеського публіциста Мілана Серучека «Бандерівці: герої чи злочинці».

Врешті, українські повстанці знову повернулися на чеські екрани. Минулого 2010 року з нагоди присвоєння звання героя України Степанові Бандері на чеському телеканалі «Історія» з’явилася годинна документально-публіцистична програма «Бандерівці». Її автори намагалися з’ясувати для себе і своїх глядачів відповідь на питання, хто такі вояки УПА і на яку славу про себе заслуговують. У програмі брали участь історики, використано цікаві документальні хроніки, фотографії та свідчення очевидців.

5 травня цього року на одному з центральних чеських телеканалів «CT-2» відбулася прем’єра нового понад годинного фільму режисера Алеша Коудела з тією ж незмінною назвою «Бандерівці».

Минуло лише кілька днів після цього, а дискусія довкола фільму розростається дедалі більше, і врешті докотилася навіть до України. Та це й не дивно: автори доклали чимало зусиль для розкрутки фільму — реклама, трейлери в Інтернеті, врешті «контроверсійний» час для прем’єри напередодні 9 травня. Але головне зроблено ними під час зйомок фільму впродовж кількох місяців в Чехії, Словаччині, Україні та Канаді.

До участі в проекті запрошені історики, фахівці з проблеми УПА, зокрема вище згадувані автори книг Мілан Серучек та Міхал Шмігель. Серйозно автори попрацювали із збором свідчень учасників подій понад шістдесятилітньої давності: тут і звичайні чеські і словацькі селяни, вояки чехословацької армії, учасники антиповстанських операцій й українські підпільники та вояки УПА (Ярослава Левкович, Мирослав Симчич, Петро Потічний).

В центрі сюжету — рейд УПА теренами Чехословаччини 1947 року, проте фільм охоплює широкий період 1920-1950-х років, завдяки чому необізнаний з українською історією чеський глядач знайомиться з перипетіями встановлення радянської влади в Україні, масових сталінських репресій, жорстокості німецького окупаційного режиму, врешті, як і чому постала УПА, чому українці зважилися на повстання у, здавалося б, цілком безвихідній ситуації. Чудово зроблені реконструкції повстанського рейду доречно заміняють відсутні документальні хроніки. У фільмі чимало емоцій і навіть сліз очевидців — ветеранів УПА і людей, постраждалих від українських повстанців. Проте емоції врівноважуються коментарями істориків, авторським текстом. Завдяки цьому фільм вийшов доволі виваженим і попри те, що не позбавлений історичних помилок — цікавим і пізнавальним.

Залишається вірити, що незабаром бандерівці повернуться рейдом і на українські екрани. Адже в Україні досі про них знають не набагато більше, ніж у Чехії.

Спеціально для ТСН.ua

Повна версія фільму!

Розповідає розвідниця УПА Стефанія Костюк:

Мирослав Симчич - сотенний УПА, політв`язень совєцького періоду. Почитайте про його справу і надихніться духом того періоду, повернення до якого реально загрожує нам зараз. Усього відбув в ув'язненні 32 роки, 6 місяців і 3 дні. Зараз йому 88 років.

НКВС порахував, що пан Мирослав провів 42 боя, в 40 отримав перемогу, і в двох - нічия: постріляли один в одного, побачили що йде довго і ніхто не перемагає, і розійшлись своїми дорогами.

«Я не доживу, але ви – молоді, ви доживете і побачите, що Україна буде такою, за яку ми боролися століттями». При цьому колишній сотенний наголошує, що для нього оте «ми» - це не лише УПА. Це – Запорізька Січ, гайдамаки і опришки, Січові Стрільці, п’ятдесятники і шістдесятники. Словом, усі, що колись брали участь у національно-визвольній боротьбі.

Дивіться спогади Мирослава Симчича

Просто чудова добірка пісень!

http://www.ex.ua/view/2349800

Спогади стрільця УПА Бабія - "Голуба"

Пісня "Сніги, сніги"

У Львові завершено роботи над створенням документально-художнього фільму під робочою назвою "Служба безпеки ОУН. "Зачинені двері".
Хронометраж - 39 хв.
Фільм Віталія Загоруйко та Товариства пошуку жертв війни "Пам'ять".
Документальний фільм про Службу Безпеки ОУН – один із найбільш професійних та засекречених підрозділів Організації Українських Націоналістів.
Службу Безпеки ОУН створили у 1940 році для протидії НКВД та гестапо, охорони членів ОУН, для розвідки, контррозвідки, розслідування кримінальних злочинів, скоєних членами ОУН. З відновленням української держави СБ мала стати національною службою безпеки. Автономна у своїй діяльності, СБ залишила мало інформації про себе, зате багато чуток, пліток, стараннями простих людей та радянського пропагандистського апарату перетворених на жахливі та таємничі історії. Більшість документів, що свідчили б про її діяльність, безслідно зникли в архівах КГБ СРСР. Інші були знищені самими співробітниками СБ у останні хвилини свого життя. Так зобов’язувала інструкція…

СБ виховувала власні кадри професіоналів. Для цього проводились курси, навіть створювались підручники. СБ розробила власні методи оборони та нападу. До організації старанно підбирали співробітників. Як правило, це були молоді люди з незакінченою вищою, чи повною вищою освітою. Почасти своїм освітнім та фаховим рівнем вони переважали безпосередніх опонентів з районних чи міських відділів МГБ. Особливо цінились слідчі СБ, які походили з радянської України і добре розумілися на психології „homo sovieticus”, краще розбиралися в нюансах комуністичної ідеології. Есбісти старанно збирали інформацію, за якою аналізували тактику ворога. Створювали базу даних на ворогів явних та прихованих: розкритих агентів та підозрюваних у співпраці, членів провокативних спецгруп МГБ, міліціонерів, радянських службовців, учасників різного роду фахових курсів, під прикриттям яких відбувалося агентурно-розвідувальне навчання; партійних керівників чи керівників спецслужб, учасників антирадянських формувань, яких можна було шантажем примусити до співпраці.

Про історію створення, методи роботи СБ ОУН розповість документальна стрічка "Служба безпеки ОУН. "Зачинені двері", бо колись про це згадувати можна лише пошепки, в тісному колі, у пітьмах при "зачинених дверях".

Ми сміло в бій підем - з кадрами з фільму "Залізна сотня"

І ще чудова пісня - "Ой у лісі на полянці"

І звичайно ж, повстанський "Комарик"!